Вічно живи, Україно моя, 
 Завжди за тебе молюся я, 
 Ти відверни, Господь, від біди 
 Наш рідний край

 
 Ми діти твої, Україно, 
 Хай сонце нам сяє і пісня луна. 
 Ми діти твої, Україно, 
 Ти в серці назавжди одна

 
 Я маленька українка, але скоро підросту, 
 Україну, рідну неньку возвеличу, як святу

 
 Доля дарує нам крила широкі без лету. 
 Ночі безсонні, неспокій і рими поета, 
 Розуму гострому в миті святкові прозріння, 
 Вітру – вітрила, а роду людському коріння!

 
 Пісні дитинства всі я пам’ятаю 
 Мелодії не можна ці забуть 
 Про пісні, що завжди я всіх вітаю 
 Мене українкою зовуть

 
 Не сумуй,моя Вкраїно,буде в нас і в будень свято, 
 Доки ще цвіте калина-доти ми усі багаті

 
 Мова українська, пісня материнська, 
 Шепіт очерету, солов’їний спів, 
 Зоряне намисто, райдуга барвиста – 
 В кожнім нашім слові із-покон віків

 

 Ти подивись яка краса 
 У річку впали небеса. 
 І верби по коліна у воді, 
 Вітають ранок соняхи руді. 
 Прокидається Україна, 
 Посміхається, мов дитина

 

 Вишиваю вишиванку ясним золотом, 
 теплим-теплим наче сонце на весні, 
 заквічаю візерунками прозорими, 
 в вишиванку одягну мої пісні

 
 Жовтий колір пшеничного лану, 
 Синє небо, вкраїнський наш стяг, 
 Україно, ти сильною станеш, 
 Бо ти вибрала правильний шлях!

 
 Краю солов'їний, материнська пісня, 
 Зорі калинові, запашні жита, 
 Буковинська ватра, полічка подільська - 
 Це моя країна, це моя земля!

 

 Тобі, Україно, тобі, Європейська Державо, 
 Присвячуєм нині найкращі сторінки життя, 
 У храмі науки тобі, Батьківщино, на славу 
 Упевненим кроком сьогодні йдемо в майбуття! 
 

 

 Україна наша мати 
 Рідна земле ти моя 
 Я люблю твої діброви 
 Ріки, гори і моря

 
 
 
 Зорі в небі, наче зерня, 
 Шлях Чумацький, мов ріка. 
 Якщо любиш рідну землю, 
 Будуть ріки молока

 
 
 Є така земля, де родились ти і я, 
 Де в гаях зелених лине пісня солов’їна. 
 Золоті світанки, вечори – співанки, 
 Цвіт калини, вербів коси,чисті роси

 
 
 Боже, Україну збережи 
 Від наруги, розбрату та горя. 
 Хто межує з нами, накажи, 
 Спокій щоб дали на суші й з моря

 
 
 
 Україна, ти єдина, 
 Добродушна, як дитина, 
 Щира, вірна та гостинна, 
 Богом створена країна!

 
 
 Помолюсь за Україну, за красу її – калину, 
 За високі сині гори і родючиї поля, 
 Хай там що говорять люди, та добро між нами буде, 
 Бо зі мною Україна і її свята земля!

 
 
 Посеред Європи молода та сильна 
 Стоїть гордо Україна співуча і вільна 
 Її мова солов’їна на весь світ лунає 
 Квітне у віршах, поемах, в душах визріває

 
 
 Заспівай, мій соловейку, заспівай. 
 Розкажи про кольоровий небокрай. 
 Як на сонці чорнобривці розцвітуть 
 І, прошу, про Україну не забудь