Наші вихователі, дякуємо вам, 
 Строгістю і мудрістю схожі ви на мам

 
 
 Достиглі зернятка готові у путь, 
 Прощай незабутній садочок

 
 
 Ви були для нас, як мами, добрі й ніжні повсякчас, 
 Сумно нам прощатись з вами , будем пам’ятати вас

 
 
 Як сонечко ласкаве заходите до нас 
 І радісно, і щиро ми зустрічаєм вас 
 

 
 
 Стояли наші мами і сумували з нами, 
 Дитинство безтурботне, назавжди прощай

 
 
 Фотографій глянцева повість 
 про дитинство, школу і час, 
 починались дні веселкові, 
 вирушали ми в перший клас

 
 
 Ще не віриться нам, що ми 
 На порозі дитинства стали 
 А ще вчора були дітьми 
 Й каруселі на нас чекали

 
 
 Пролетіли роки, коли вперше прийшли в школу діти. 
 Нас навчили читати, писати, робити добро, 
 І тепер вчителям ми від сердця даруємо квіти 
 За увагу, терпіння, любов і добро

 
 
 Сяду за останню парту, сад шумить біля вікна, 
 І вже згадувать не варто, що за вікнами весна. 
 Ви запам’ятайте всіх нас тільки юними, 
 Ми йдемо по шляху сонячними струнами

 Знов прозора сльоза з материнських очей 
 І впаде важким болем на душу мою

 
 
 Помоліться, батьки, за своїх дітлахів, 
 Щоб у світі їм мирно жилося

 
 Як описати щастя дитини, 
 Що з неї може зробити людину

 
 Сіяв батько жито, де поля зірчасті, 
 Щоб усім нам жити у добрі і щасті

 
 
 Дзвінок перший, дзвінок останній, 
 А між ними життя частина 
 

 
 
 Злетіли кульки до неба, у добру путь, 
 Ми кораблі майбутнього, час не повернуть

 
 
 І ось настав цей довгожданний вечір, 
 До нього йшли ви одинадцять літ

 
 
 Ранок розбудив у школі гомін 
 І в твоєму серці тихий спомин

 
 
 Двір шкільний, і сміх байдуже 
 Підхопив самотній вітер, 
 Безтурботно по калюжах 
 Босоногі бродять діти. 
  
 

 
 
 Школо моя, я ніколи тебе не забуду, 
 Школо моя, ти домівка в дитинстві була

 
 
 Дні такі чудові ми чекали, 
 Швидше їх наблизити бажали